Архів новин
Коли я навчався у Криворізькому гірничорудному інституті, в місто з виступами часто приїжджав відомий дресирувальник Мстислав Запашний. Студенти, були його найвдячнішими глядачами. Якось, коли він завітав до нас у гуртожиток з тигром, ми були в захваті і розпитували його, яким чином диких звірів роблять такими слухняними? З’ясувалося, зовсім не ласка і миле поводження, а лише найжорсткіше покарання дає бажаний результат.
Звісно, не берусь проводити прямі паралелі у взаєминах державного нагляду з власниками підприємств. Проте правове поле в питаннях промбезпеки нині надто орієнтоване на силові та адміністративні методи, які насправді досить ефективні. Розуміння, що у разі порушень вимог охорони праці та норм безпеки підприємство буде зупинене, оштрафоване і цією справою займеться ще й прокуратура, змушує керівників виконувати норми закону й приписи інспекторів, як страх перед батогом змушує тигра покірно сидіти на тумбі.
Дехто пропонує піти ще далі і перейняти китайський досвід, коли винних у виробничих аваріях з тяжкими наслідками одразу арештовують. Ми ж обрали європейський шлях розвитку і зобов’язані запроваджувати цивілізовані методи впливу на власника, чи то держава, акціонери, чи приватна особа. Це означає, що треба економічно зацікавлювати промисловий менеджмент у забезпеченні належного рівня безпеки, організації виробничих процесів на підприємствах, аби в країні не гриміли аварії і не калічились люди. Саме у цьому напрямку нині працює наш комітет.
Штрафи дієвіші за приписи
Нами розроблено й ініційовано прийняття пакета законодавчих змін з питань промислової безпеки, що відповідає стандартам цивілізованого суспільства щодо встановлення взаємин між державою і роботодавцями. З його прийняттям потреба коригування чинних законів у цій сфері відпаде надовго. Це важливо, бо питання промислової безпеки є частиною економіки, а турбота про життя і здоров’я працюючих належить до першочергових державних пріоритетів.
Важливий крок у реалізації цих ініціатив уже зроблено – у червні Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект «Про промислову безпеку», який визначає основні засади у сфері державного нагляду й експертної діяльності. Сподіваємося, парламент ухвалить запропоновані комітетом зміни до Закону «Про охорону праці», що спрощують дозвільні процедури, та доповнення до Адміністративного кодексу, що передбачають збільшення майже у шестеро суми штрафів за невиконання вимог промбезпеки й охорони праці. А з внесенням змін до Закону «Про соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві» страхові внески виплачуватимуться диференційовано, залежно від рівня безпеки, виробничого травматизму і профзахворюваності на конкретному підприємстві. Крім того, власник, що допустив аварію через недотримання норм промбезпеки й охорони праці, має власним коштом компенсувати витрати на ліквідацію наслідків аварії, а не вимагати грошей з резервного фонду Кабміну, що наповнюється за рахунок податків. Це і є та економічна відповідальність, яка краще за адміністративні приписи змусить вкладати кошти у підвищення рівня безпеки на виробництві.
Усі наші законодавчі ініціативи всебічно підтримані окремим Указом Президента, рішеннями уряду та РНБО. Їх схвалює і більшість роботодавців. Адже, за великим рахунком, допомагаємо уникнути моральних і фінансових втрат, зберегти кадри і основні фонди. Тим більше, що Держгірпромнагляд – не просто наглядова структура. Комітет займається також управлінням охорони праці. Вимоги наших інспекторів (більшість з яких знає виробництво краще головних інженерів) спонукають до модернізації виробництва, впровадження сучасних, безпечніших технологій і обладнання.
Коли жертви не виправдані
Це стосується, насамперед, вугільної галузі. Статті не вистачить розповісти про той пресинг, який доводиться витримувати з боку не лише приватних власників, а й безпосередньо Мінвуглепрому, що почасти свідомо йде на порушення правил промислової безпеки заради збереження показників вуглевидобутку, добре розуміючи, що це може обернутися на чергову трагедію з людськими жертвами.
Комітет підтримує роботодавців і довіряє їм, коли бачить, що там дотримуються норм промбезпеки. Приміром, з приходом у колись надаварійні об’єднання «Павлоградвугілля», «Краснодонвугілля» нових власників ми більш упевнені у безпечній роботі підприємств. Те саме можна сказати і про аграрний сектор, де з появою відповідального господаря різко скоротилася кількість нещасних випадків. Врешті-решт, сфера приватної власності зараз у стадії становлення. Тому дуже важливо створити в країні такі механізми економічної зацікавленості роботодавців, які б сприяли розвитку безпечного виробництва.
Саме через те, що система газопостачання ще не має такого власника, нам цілодобово доводиться працювати в надзвичайно вибухонебезпечній сьогодні газовій сфері. Після трагедії в Дніпропетровську, коли від вибуху газу завалилася частина житлового будинку, на комітет поклали додаткову функцію – технічне розслідування аварій, пов’язаних з використанням газу у побуті. Розробляючи превентивні заходи, аби унеможливити в подальшому такі аварії, нами проаналізовано роботу спеціалізованих газових підприємств і можемо сказати, що технічний стан газорозподільчих мереж та існуюча система управління ними не витримують жодної критики. Їхні власники зацікавлені лише в одному – як швидше отримати прибуток, абсолютно не турбуючись про безпечну експлуатацію газового обладнання. Деякі облгази допрацювалися до того, що практично ліквідували аварійні служби. Тягар усіх цих проблем ліг на плечі інспекторського складу Держгірпромнагляду. В травні цього року запроваджено особливий режим нагляду (коли державний нагляд бере на себе функції відомчого) задля утримання ситуації під контролем – з моменту проектування, будівництва, ремонту газопроводів до їх експлуатації. Не менше проблем і в інших галузях економіки – хімічній, охороні надр, проведенні промислових вибухів.
Реформувати треба, але обдумано
Одне слово, обсяг роботи колосальний, якщо врахувати, що у віданні комітету перебуває не лише промисловий, а й аграрний сектор, будівництво, соціально-культурна сфера. Щоб упоратись зі всіма завданнями (а їх мета – попередити аварії і нещасні випадки, щоб потім не треба було їх героїчно ліквідувати), постійно вдосконалюємо наглядову діяльність, відповідно до потреб дня реформуємо структуру. Хочеться сподіватись, що більше не доведеться отримувати «допомогу» зі сторони, коли з приходом до влади нових політичних сил Держгірпромнагляд ліквідовували або передавали в управління міністерствам, далеким навіть від розуміння його завдань, не кажучи вже про їх виконання. Внаслідок таких реформ, статистика нещасних випадків у країні різко зростала, і після чергової резонансної катастрофи комітет знову поновлював роботу в статусі центрального органу виконавчої влади практично з нуля, налагоджуючи зруйновану чиїмось волюнтаристичним рішенням систему нагляду.
До реорганізації цієї системи треба підходити виважено, зі всією відповідальністю, усвідомлюючи, що за цим стоять життя і здоров’я громадян країни. І не лише тих, хто зайнятий безпосередньо на виробництві. Варто згадати хоча б те, яким лихом для Жовтих Вод обернувся витік пару азотної кислоти на СхідГЗК, що накрив місто отруйною хмарою.
Незважаючи на різного роду складнощі, нам удалося створити сучасну систему держнагляду, яка відповідає всім міжнародним нормам. Завдяки цьому за останні десять років кількість випадків виробничих травм зменшилася більш ніж утричі, а нещасних випадків зі смертельними наслідками – на 35 відсотків.
Прагнучи покращити показники, шукаємо нові шляхи вдосконалення роботи. Нині ключовою фігурою в системі є інспектор, на якому, по суті, тримається вся наглядова діяльність. Аби приймати рішення більш оперативно і підвищити ефективність перевірок суб’єктів господарювання, скоротили абсолютно зайві проміжні управлінські ланки між інспектором і начальником територіального управліния. Ще до травневої постанови Кабміну про обмеження кількості перевірок на підприємствах із середнім і незначним ступенем ризику перекинули інспекторські сили із соціально-культурної сфери на нагляд за виробництвами підвищеної небезпеки.
Продовжуючи внутрішні структурні реформи, створюємо потужні спеціалізовані інспекції, аби без збільшення чисельності персоналу сконцентрувати і забезпечити постійний оперативний нагляд за потенційно аварійнонебезпечними галузями народного господарства, такими як транспорт, гірничорудна, нафтогазова, хімічна промисловості, які нерівномірно представлені на індустріальній карті країни. Це потягне за собою перебудову наших обласних підрозділів, з чим не всі можуть спокійно погодитись. Частину повноважень, кадрових і фінансових ресурсів територіальних управлінь комітет передає галузевим інспекціям, зосередженим в промислово розвинених областях.
Відомчий контроль потребує реформ
Наглядову діяльність в країні треба повністю реформувати. Сьогодні нею займається понад 20 інспекцій, що належать різним міністерствам. Наділені широкими правами, вони часто захищають не державні, а відомчі інтереси, і при цьому не несуть перед суспільством жодної відповідальності за свою роботу. Недарма в багатьох країнах всі ці функції зосереджені в руках одного органу державної влади. Координація діяльності таких відомчих інспекцій особливо актуальна в період економічної кризи, коли не лише окремі підприємства, а й цілі галузі скоротили свою роботу. За нашою рекомендацією, відповідне рішення вже підготовлено Кабміном, що, безумовно, підвищить ефективність держнагляду.
Окремо хочеться сказати і про відомчі науково-дослідні інститути, що займаються питаннями промбезпеки. Їхня роль значна. Хто б що не казав, у нас багато науковців високого рівня. Однак наука давно потребує реформ. Науково-дослідні інститути, підпорядковані галузевим міністерствам, практично позбавлені бюджетного фінансування і змушені виживати за рахунок госпрозрахункових програм. Натомість деякі інститути за гроші підприємств-замовників робіт готові навіть обґрунтувати пожежу у вугільній лаві. Наукові рекомендації іноді суперечать прийнятим нормам безпеки. Як орган державної влади не можемо з цим змиритися. Тому посилюємо роботу Національного державного інституту промбезпеки і охорони праці, що входить у структуру комітету. Відкриваємо при ньому нові підрозділи, котрі займатимуться об’єктивним науково-технічним супроводом питань виробничої безпеки. З цією метою інститут узяв під свою егіду експертно-технічні центри, створені для оцінки реального технічного стану виробничих об’єктів, не для заборони їхньої роботи, а для наукового обґрунтування продовження термінів їх експлуатації.
Перед комітетом нині стоїть багато складних технічних і організаційних проблем. А поки приймаються вкрай потрібні закони і проводяться структурні реформи, Держгірпромнагляд змушений робити усе, щоб, образно кажучи, тигр, хоча й огризаючись, але таки сидів на тумбі.
Сергій СТОРЧАК
Голова Держгірпромнагляду
Джерело: газета "Урядовий курє'р" 28.07.2009 р.
