Архів новин
25 Січня 2022
Міненерго інформує про основні засади проєкту Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України
На виконання пункту 13 Протоколу № 5 засідання Урядового комітету з питань економічної, фінансової політики, паливно-енергетичного комплексу,стратегічних галузей промисловості, розвитку громад і територій та інфраструктури від 22.12.2021 «Про проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію деяких збиткових вугледобувних підприємств» щодо інформування СПО об’єднань профспілок про основні засади проєкту Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України, з урахуванням інформації, наданої Міністерством розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон), Міністерство енергетики України повідомляє наступне.
Концепція Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року (далі – Концепція),розробником якої є Мінрегіон, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1024 від 22.09.2021.
Концепцією планується реалізувати шляхом розробки і схвалення Урядом проєкту Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року та Плану заходів на її виконання, робота над яким наразі триває в Мінрегіоні.
Основними передумовами справедливої трансформації вугільних міст України є:
1. Створення умов для інвестиційного розвитку:
- підтримка розвитку відповідної інженерної інфраструктури для залучення інвестицій (індустріальні парки, промислові майданчики, будівництво транспортної інфраструктури, підсилюючих електростанцій, складських приміщень тощо);
- запровадження механізму підтримки реалізації державних інвестиційних проєктів (державно-приватне партнерство);
- супровід інвесторів, створення баз даних об’єктів «ґрінфілд» та «браунфілд» тощо;
2. Покращення умов проживання, сприяння розвитку якісної та зручної інфраструктури:
- ремонт та будівництво автомобільних доріг, зокрема місцевого значення;
- створення місць культурного відпочинку, дозвілля, заняття спортом та інших громадських просторів;
- забезпечення надання якісних освітніх та медичних послуг;
- оновлення парку рухомого складу комунальних підприємств.
3. Перехід на альтернативні джерела енергії та підвищення рівня енергоефективності у житлово-комунальній сфері:
- модернізація систем централізованого теплопостачання вугільних громад,зокрема через використання можливостей скидного тепла вугільних підприємств;
- будівництво та реконструкція водопроводів, очисних споруд, систем знезалізнення та очистки води;
- управління енергетичними ресурсами громади через зниження залежності муніципальних систем від вугілля та перехід на альтернативні (відновлювальні) джерела енергії;
4. Створення «точок» економічного зростання з урахуванням наявного економічного та людського потенціалу для диверсифікації локальної економіки:
- ревіталізація колишніх промислових об`єктів шляхом створення культурноспортивних просторів, музеїв української промисловості тощо;
- створення центрів креативної економіки, розробка пілотних проєктів стимулювання створення інноваційних підприємств;
- реалізація пілотних проєктів для диверсифікації економіки вугільних громад.
5. Перепрофілювання закладів професійно-технічної освіти:
- модернізація обладнання, розробка та впровадження навчальних програм для набуття навичок у суміжних професіях, які відповідають потребам ринку праці, тощо;
- поширення форми дуальної освіти для працівників вугільної та суміжних галузей на основі закладів професійно-технічної освіти;
- розробка та впровадження навчальних програм для набуття навичок в суміжних професіях тощо
6. Вирішення екологічних проблем:
- комплексна рекультивація земель та екологічне відновлення територій
вугледобувних регіонів;
- забезпечення збереження регіональних екосистем, відновлення та збалансоване використання природоохоронних територій;
- розвиток об’єктів і територій природно-заповідного фонду;
- відтворення екосистем, удосконалення структури земельних угідь;
- забезпечення ефективного використання шахтного метану, зокрема виробництво тепла та електроенергії з шахтного метану (включаючи потенціал когенерації) для потреб вугільних регіонів;
- розвиток екологічної освіти, просвітницької діяльності щодо сталого використання природних ресурсів;
- створення постіндустріальних ландшафтних еко-парків;
- забезпечення ефективного використання шахтних вод (очищення, використання в енергетичних системах тощо).
У Державному бюджеті України на 2022 рік передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на справедливу трансформацію вугільних регіонів України в розмірі 118,0 млн. грн. на першочергові заходи.
Ліквідація неперспективних вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 27.08.1997 № 939 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2002 № 938), далі – Порядок ліквідації.
Згідно з п. 3 Порядку ліквідації, ліквідація гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності,приведення його виробничих фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, соціальний захист працівників, що вивільняються, а також вирішення інших соціально-економічних питань.
Використання коштів на ліквідацію неперспективних вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 93 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств».
Згідно з абзацем другим п. 4 цього Порядку, бюджетні кошти спрямовуються на підготовку до ліквідації відокремлених підрозділів державних вугледобувних підприємств (скорочення чисельності працівників;
виплату поточної заробітної плати, погашення заборгованості з виплати поточної заробітної плати; соціальних виплат з відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю працівників під час виконання трудових обов’язків;
розроблення проекту ліквідації та проведення державної експертизи).
Стосовно ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», яка знаходиться у Луганській області на лінії розмежування у безпосередній близькості від зони ведення бойових дій.
Після аварійної ситуації у травні 2018 року через раптове затоплення видобувного, водовідливного горизонтів та основних продуктивних запасів вугілля, шахта «Золоте» не здатна відновити виробничу діяльність. Відкачати воду із зони затоплення, куди постійно продовжують надходити додаткові обсяги води з непідкнтрольних територій, технічно неможливо.
Проте існує загроза затоплення прилеглих територій міст: Кіровськ,Первомайськ, Гірське, Золоте, смт. Карбоніт та загроза щодо можливості виходу шахтних вод на земну поверхню і підтоплення земель сільсько-господарського призначення та забудованих територій з населенням близько 20 тисяч осіб.
Необхідно забезпечити надійний захист працюючих шахт ДП «Первомайськвугілля», насамперед шахти «Гірська», від затоплення, шляхом недопущення перетоку підземних вод на сусідні діючі шахти цього державного підприємства, що знаходяться на підконтрольній території,з шахти «Золоте».
Тому, техніко-економічним обґрунтуванням недоцільності подальшої роботи ВП «Шахта «Золоте» (далі – ТЕО) та відповідним експертним всновком Укрдержбудекспертизи Мінрегіону визначено єдино можливий варіант вирішення проблеми: експлуатація шахти у водовідливному режимі з урахуванням фактичних обсягів водопритоку, що має тенденцію до збільшення, та за наявності (завершення реконструкції) водовідливного комплексу шахти.
Враховуючи, що наразі на шахті обліковується близько 550 працівників, з яких 200 чол. знаходяться на непідконтрольних територіях (фактично з 2014 року не працюють на шахті, проте залишаються не звільненими), наявна чисельність складає 350 чол., з яких 157 чол. – пенсійного віку.
В результаті ліквідації шахти та переведення її у водовідливний режим,на водовідливному комплексі (згідно з розрахунками ТЕО) працюватиме всього 340 чол.
Стосовно ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля».
Шахта доробляє придатні до розробки вугільні запаси тільки одного пласта n7н «Сокальський» з видобуванням із запобіжних та охоронних ціликів.
Інших продуктивних запасів вугілля на шахті немає. Залишкових запасів вугілля, придатних для відпрацювання, вистачить максимум до листопада поточного року. Зважаючи на відсутність перспективних промислових запасів вугілля, шахта фактично перебуває у стадії згасання вуглевидобутку у зв’язку з повним вичерпанням запасів вугілля.
Тому є нагальним питання вчасної підготовки шахти до ліквідації та розроблення і затвердження в установленму законодавством порядку проєктуліквідації.
Фактична чисельність працюючих на шахті – 750 чол., з них 75 чол. – пенсійного віку. Усі працівники шахти, вивільнені в результаті її ліквідації,гарантовано будуть працевлаштовані на інші 5 діючих шахт
ДП «Львіввугілля».
Концепція Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року (далі – Концепція),розробником якої є Мінрегіон, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1024 від 22.09.2021.
Концепцією планується реалізувати шляхом розробки і схвалення Урядом проєкту Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року та Плану заходів на її виконання, робота над яким наразі триває в Мінрегіоні.
Основними передумовами справедливої трансформації вугільних міст України є:
1. Створення умов для інвестиційного розвитку:
- підтримка розвитку відповідної інженерної інфраструктури для залучення інвестицій (індустріальні парки, промислові майданчики, будівництво транспортної інфраструктури, підсилюючих електростанцій, складських приміщень тощо);
- запровадження механізму підтримки реалізації державних інвестиційних проєктів (державно-приватне партнерство);
- супровід інвесторів, створення баз даних об’єктів «ґрінфілд» та «браунфілд» тощо;
2. Покращення умов проживання, сприяння розвитку якісної та зручної інфраструктури:
- ремонт та будівництво автомобільних доріг, зокрема місцевого значення;
- створення місць культурного відпочинку, дозвілля, заняття спортом та інших громадських просторів;
- забезпечення надання якісних освітніх та медичних послуг;
- оновлення парку рухомого складу комунальних підприємств.
3. Перехід на альтернативні джерела енергії та підвищення рівня енергоефективності у житлово-комунальній сфері:
- модернізація систем централізованого теплопостачання вугільних громад,зокрема через використання можливостей скидного тепла вугільних підприємств;
- будівництво та реконструкція водопроводів, очисних споруд, систем знезалізнення та очистки води;
- управління енергетичними ресурсами громади через зниження залежності муніципальних систем від вугілля та перехід на альтернативні (відновлювальні) джерела енергії;
4. Створення «точок» економічного зростання з урахуванням наявного економічного та людського потенціалу для диверсифікації локальної економіки:
- ревіталізація колишніх промислових об`єктів шляхом створення культурноспортивних просторів, музеїв української промисловості тощо;
- створення центрів креативної економіки, розробка пілотних проєктів стимулювання створення інноваційних підприємств;
- реалізація пілотних проєктів для диверсифікації економіки вугільних громад.
5. Перепрофілювання закладів професійно-технічної освіти:
- модернізація обладнання, розробка та впровадження навчальних програм для набуття навичок у суміжних професіях, які відповідають потребам ринку праці, тощо;
- поширення форми дуальної освіти для працівників вугільної та суміжних галузей на основі закладів професійно-технічної освіти;
- розробка та впровадження навчальних програм для набуття навичок в суміжних професіях тощо
6. Вирішення екологічних проблем:
- комплексна рекультивація земель та екологічне відновлення територій
вугледобувних регіонів;
- забезпечення збереження регіональних екосистем, відновлення та збалансоване використання природоохоронних територій;
- розвиток об’єктів і територій природно-заповідного фонду;
- відтворення екосистем, удосконалення структури земельних угідь;
- забезпечення ефективного використання шахтного метану, зокрема виробництво тепла та електроенергії з шахтного метану (включаючи потенціал когенерації) для потреб вугільних регіонів;
- розвиток екологічної освіти, просвітницької діяльності щодо сталого використання природних ресурсів;
- створення постіндустріальних ландшафтних еко-парків;
- забезпечення ефективного використання шахтних вод (очищення, використання в енергетичних системах тощо).
У Державному бюджеті України на 2022 рік передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на справедливу трансформацію вугільних регіонів України в розмірі 118,0 млн. грн. на першочергові заходи.
Ліквідація неперспективних вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 27.08.1997 № 939 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2002 № 938), далі – Порядок ліквідації.
Згідно з п. 3 Порядку ліквідації, ліквідація гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності,приведення його виробничих фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, соціальний захист працівників, що вивільняються, а також вирішення інших соціально-економічних питань.
Використання коштів на ліквідацію неперспективних вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 93 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств».
Згідно з абзацем другим п. 4 цього Порядку, бюджетні кошти спрямовуються на підготовку до ліквідації відокремлених підрозділів державних вугледобувних підприємств (скорочення чисельності працівників;
виплату поточної заробітної плати, погашення заборгованості з виплати поточної заробітної плати; соціальних виплат з відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю працівників під час виконання трудових обов’язків;
розроблення проекту ліквідації та проведення державної експертизи).
Стосовно ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», яка знаходиться у Луганській області на лінії розмежування у безпосередній близькості від зони ведення бойових дій.
Після аварійної ситуації у травні 2018 року через раптове затоплення видобувного, водовідливного горизонтів та основних продуктивних запасів вугілля, шахта «Золоте» не здатна відновити виробничу діяльність. Відкачати воду із зони затоплення, куди постійно продовжують надходити додаткові обсяги води з непідкнтрольних територій, технічно неможливо.
Проте існує загроза затоплення прилеглих територій міст: Кіровськ,Первомайськ, Гірське, Золоте, смт. Карбоніт та загроза щодо можливості виходу шахтних вод на земну поверхню і підтоплення земель сільсько-господарського призначення та забудованих територій з населенням близько 20 тисяч осіб.
Необхідно забезпечити надійний захист працюючих шахт ДП «Первомайськвугілля», насамперед шахти «Гірська», від затоплення, шляхом недопущення перетоку підземних вод на сусідні діючі шахти цього державного підприємства, що знаходяться на підконтрольній території,з шахти «Золоте».
Тому, техніко-економічним обґрунтуванням недоцільності подальшої роботи ВП «Шахта «Золоте» (далі – ТЕО) та відповідним експертним всновком Укрдержбудекспертизи Мінрегіону визначено єдино можливий варіант вирішення проблеми: експлуатація шахти у водовідливному режимі з урахуванням фактичних обсягів водопритоку, що має тенденцію до збільшення, та за наявності (завершення реконструкції) водовідливного комплексу шахти.
Враховуючи, що наразі на шахті обліковується близько 550 працівників, з яких 200 чол. знаходяться на непідконтрольних територіях (фактично з 2014 року не працюють на шахті, проте залишаються не звільненими), наявна чисельність складає 350 чол., з яких 157 чол. – пенсійного віку.
В результаті ліквідації шахти та переведення її у водовідливний режим,на водовідливному комплексі (згідно з розрахунками ТЕО) працюватиме всього 340 чол.
Стосовно ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля».
Шахта доробляє придатні до розробки вугільні запаси тільки одного пласта n7н «Сокальський» з видобуванням із запобіжних та охоронних ціликів.
Інших продуктивних запасів вугілля на шахті немає. Залишкових запасів вугілля, придатних для відпрацювання, вистачить максимум до листопада поточного року. Зважаючи на відсутність перспективних промислових запасів вугілля, шахта фактично перебуває у стадії згасання вуглевидобутку у зв’язку з повним вичерпанням запасів вугілля.
Тому є нагальним питання вчасної підготовки шахти до ліквідації та розроблення і затвердження в установленму законодавством порядку проєктуліквідації.
Фактична чисельність працюючих на шахті – 750 чол., з них 75 чол. – пенсійного віку. Усі працівники шахти, вивільнені в результаті її ліквідації,гарантовано будуть працевлаштовані на інші 5 діючих шахт
ДП «Львіввугілля».
