Направления деятельности

18 листопада 2020 року на засіданні Уряду підтримано законопроект „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи".

Цим актом передбачається запровадження в державі нової системи пенсійного забезпечення. Стосуватиметься вона працівників, що працюють у шкідливих та особливо шкідливих умовах праці, і на початковому етапі охоплюватиме 135 тис. працюючих віком до 35 років.

У своєму виступі в онлайн-форматі Голова ФПУ Григорій Осовий підкреслив, що проблема нормативного врегулювання пільгового пенсійного забезпечення потребує вирішення, оскільки на сьогодні ситуація у цій сфері є критичною. Часто-густо лунають думки щодо необхідності скасування пільгового пенсійного забезпечення, як пережитку попередньої, ще радянської системи. Це, безумовно, турбує як пенсіонерів, так і самих працівників, які працюють у цій сфері.

У ході обговорення законопроекту зазначалось, що з урахуванням змін, які відбулися останніми роками у процесі становлення незалежної держави Україна, багато вітчизняних підприємств вже припинили свою діяльність, пройшли реструктуризацію, або стали економічно неактивними. Заборгованість таких підприємств перед Пенсійним фондом України за пільговівків протягом останніх 10 років зросла більш ніж у 5 разів і на сьогодні становить понад 14 млрд.грн.

Виникає майже патова ситуація: бізнес за цих працівників грошей до ПФ не перераховує. Але люди, які мають право на пенсію, повинні її отримувати! Якщо цього не відбувається, з ними має розраховуватись держава. Це може здійснюватись або за рахунок коштів з Держбюджету, або шляхом перерозподілу коштів Пенсійного фонду.

Профспілки вбачають в цьому несправедливість, тому що це зменшує можливості підвищення пенсій для усіх інших пенсіонерів. Фактично одні пенсіонери мають собі у збиток забезпечувати пенсією інших, адже, це робиться за рахунок коштів Пенсійного фонду, і зазначені кошти могли би бути спрямовані на підвищення пенсій для пенсіонерів не пільгових категорій.

Чому за роботодавця мають розраховуватись держава, або ПФ?

Зважаючи на це, під час тривалих дискусій щодо розв’язання зазначеної проблеми соціальні партнери ще 2017 року прийшли до спільної думки, що за тих працівників, які працюють у шкідливих умовах праці, роботодавець має сплачувати більш високу ставку ЄСВ. І це було би справедливим.

- А хто ж має забезпечити ось ці додаткові виплати за своїх працівників, як не роботодавець? – запитує Григорій Осовий. - Змінюй умови праці, усувай шкідливі фактори на виробництві і ти не будеш сплачувати додаткові гроші у вигляді підвищеного соціального внеску. Отже, тоді було вирішено, що додатковим (до встановленого ЄСВ – 22%) для роботодавця внеском за пільгових працівників має бути - 15% за тих, хто працює в особливо шкідливих умовах (Список №1), і 7% - для тих, хто працює у шкідливих і небезпечних умовах праці (так званий список №2). Саме з цього додаткового ресурсу могли б бути здійснені виплати пенсіонерам-пільговикам. Такий законопроект було підготовно і підтримано трьома сторонами соціального діалогу, але попереднім складом ВР він так і не був прийнятий. Тепер нова владна команда знову повернулась до цього питання, тому що борги перед ПФ у зв’язку з невідшкодуванням пільгових пенсій роботодавцем лише зростають, і ця проблема потребує негайного вирішення.

Що ж наразі запропоновано Урядом?

Для працівників, які не досягли віку 35 років та працюють у шкідливих і особливо шкідливих умовах праці, створюється нова - накопичувальна професійна пенсійна система, до якої роботодавець буде перераховувати відповідну суму грошей (згідно зі списком 1, або списком 2). Для цього буде створено недержавний пенсійний фонд, де для працівників буде відкрито накопичувальні рахунки, з яких вони згодом отримуватимуть гроші.

Фактично, це пілотний проект, свого роду, експеримент. Бо така система пропонується лише для окремої категорії працівників. За законопроектом деякі категорії мають обов’язково перейти до такої системи, але у працівника є можливість добровільно обрати іншу систему пенсійного забезпечення, зокрема, солідарну, що може бути закріплено у колективному договорі. І тут зростає роль профспілок.

- Під час дискусій та опрацюванні цього законопроекту профспілки вбачали інший механізм функціонування накопичувальної професійної пенсійної системи, - акцентує Голова ФПУ. - Внески мали б акумулюватись у Пенсійному фонді, який мав би створювати державні професійні пенсійні системи. Таким чином держава брала би під свій патронат нову систему і виступала би певним її гарантом, чого наразі, на жаль, немає.

Через це у своєму виступі на засіданні Уряду Григорій Осовий висловив застереження з приводу того, якою буде пенсія для вказаної категорії працівників? Якщо зараз у існуючій солідарній системі роботодавець сплачує за працівника 22 відсотки ЄСВ, то у новій системі розмір внесків буде набагато меншим. І виходить, що цих грошей може виявитись недостатньо, щоб названі категорії осіб отримували пенсії хоча б у розмірах, які наразі гарантовані солідарною пенсійною системою. Тому мотивація переходити на нову систему поки відсутня.

Представник профспілок також зосередив увагу на гарантіях зазначених пенсійних накопичень. У законопроекті прописано, що держава має забезпечувати контроль за діяльністю згаданих фондів, вести регуляторну політику. Але будь-яких гарантій, чи відшкодувань у випадку форс-мажорів, банкрутства недержавних пенсійних фондів, або шахрайських дій, на жаль, не передбачено.

І також немає гарантій від інфляційного знецінення цих активів, адже, вони, мають вкладатись у прибуткові фінансові інструменти, щоб це забезпечувало їх збереження. Також потрібно враховувати вартість управління активами, тут повинні бути високодохідні джерела розміщення зазначених накопичень.

І ще одне, на що звернув увагу представник профспілок, – надто швидко планується запровадження нової пенсійної системи (у другому кварталі 2021 року), тоді, як сама її інфраструктура на сьогоднішній день ще не визначена. Таке прискорене її впровадження може створити багато проблем. Доречи, міжнародні експерти з Міжнародної організації праці також вважають, що в Україні запровадження другого рівня обов’язкової накопичувальної пенсійної системи є передчасним. Для цього насамперед необхідна економічна стабільність.

Наприкінці обговорення Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував профспілкам за конструктивні пропозиції до законопроекту і висловив впевненість, що при подальшому його опрацюванні у Комітетах ВРУ, усі вони будуть ретельно вивчені депутатами.

По матеріалах ФПУ.