Профспілка працівників вугільної промисловості України

Версія для друку

13 Грудня 2021

Вугільна «яма»: як Україна подолає енергетичну кризу і до чого тут ДТЕК, Росія та імпорт з Білорусі

Україна «стабілізувала» дефіцит вугілля, стверджують в Міненерго, водночас його кількість на складах електростанцій менша навіть за гарантований мінімум. Росія блокує постачання вугілля до України залізницею зі сходу, відтак його імпортують морем. Чи допоможе Україні ядерна енергетика зменшити вугільну кризу, яку роль відіграє імпорт електроенергії з Білорусі та що чекає на енергетику та на українців узимку, з'ясовувало Радіо Свобода.

Україна ввійшла в опалювальний сезон з найбільшим дефіцитом вугілля в історії, його запаси на теплових електростанціях на початку холодів були приблизно уп'ятеро меншими, ніж заплановані урядом, і відтоді залишаються критично низькими.

На 9 грудня на складах українських ТЕС було 413 тисяч тонн вугілля, причому на 11 з 12 теплових електростанцій його було менше мінімальних гарантованих запасів. На єдиній Криворізькій ТЕС (належить ДТЕК)– трохи більше за «мінімалку». На Трипільській (належить державній «Центренерго») – на 3% менше за мінімальний гарантований рівень.

Найгірше з запасами на найбільш активно працюючій Бурштинській ТЕС (ДТЕК): там вугілля вдев'ятеро менше за гарантований мінімум, а також на Вуглегірській («Центренерго») – запаси вп'ятеро менші за мінімальні.

Як наслідок, на початку грудня 18-20 вугільних енергоблоків в Україні стоять через відсутність вугілля, такі дані наводить «Укренерго».
Водночас в Міністерстві енергетики запевняють, що ситуацію в галузі змогли стабілізувати, зокрема за допомогою імпорту вугілля морем та за рахунок максимального використання атомних електростанцій: зараз працюють 14 з 15 енергоблоків АЕС.

Статистика свідчить, що запаси вугілля на ТЕС почали повільно рости: за перший тиждень грудня їх стало на 12% більше, ніж було у кінці листопада, стверджують у відомстві.

«Останніми днями ми бачимо стабілізацію в постачанні, пішло накопичення», – сказав міністр енергетики Герман Галущенко на засіданні комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 1 грудня.

Президент України Володимир Зеленський, зі свого боку, анонсував, що Україна замовила 11 суден з вугіллям. Три з них вже привезли до України близько 200 тисяч тонн чорного золота, воно поповнило запаси приватних ТЕС (компанії ДТЕК) і державних («Центренерго»).

Паралельно Україна поступово нарощує власний видобуток: в листопаді державні та приватні шахти дали 2,5 мільйони тонн вугілля, на 7% обігнавши план.

Втім, власне вугілля без урахування імпорту навряд чи задовольнить всі потреби енергетики, наводить свої розрахунки Радіо Свобода енергетичний експерт, голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко. Частину вугілля викуповують металургія та інші споживачі. До того ж, кілька енергоблоків ТЕС споживають антрацит, який можна лише імпортувати: всі українські шахти з цим сортом вугілля залишилися в окупації, уточнює експерт.

Чому вугілля настільки важливе?

Зазвичай в Україні третину електроенергії виробляють вугільні теплоелектростанції. З початку грудня, в умовах дефіциту «чорного золота», їхня частка у виробництві впала нижче 25%, а доля АЕС – навпаки, перевищила 60%. Ще близько 3% енергії Україна імпортує з Білорусі. Але саме теплові електростанції беруть участь у балансуванні енергосистеми: на відміну від АЕС, вони здатні при потребі швидко збільшувати та зменшувати потужність (маневрувати) і компенсувати години, коли українці значно активніше використовують електроенергію. Наприклад вранці та по обіді. Частково здатна покривати денні піки та нічні «провали споживання» гідроенергетика, але її потужності недостатньо, особливо у зимовий період, свідчить статистика системного оператора «Укренерго».

Паралельно ТЕС і ТЕЦ на вугіллі опалюють українські міста. І щоб не зменшувати температуру в помешканнях, на заміну дефіцитному вугіллю використовують газ. Так, нині перейшли на блакитне паливо київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 і харківська ТЕЦ-5. Собівартість тепла й електроенергії з газу в 2-3 рази вища, ніж з вугілля (залежно від цін), тому ТЕЦ отримують доплату від системного оператора НЕК «Укренерго» за кожен кіловат, вироблений з газу, пояснює економічна та енергетична оглядачка «Главкому» Наталка Прудка. За її словами, ці кошти йдуть з тарифу на диспетчеризацію, який отримує «Укренерго». Однак оглядачка не виключає, що в підсумку ці додаткові витрати все одно покриватимуться коштом платників податків.

Чому вугілля так мало?


Те, що вугілля на складах ТЕС менше, ніж треба, було помітно ще на початку осені, на це неодноразово звертало увагу Радіо Свобода.
На старті опалювального сезону запаси, згідно з планами уряду, мали сягнути 2,8 мільйонів тонн, але в реальності вугілля було менше уп'ятеро.

Уряд , а також власник приватної теплогенерації, компанія ДТЕК, говорять, що постачання імпортного вугілля морем вирішить проблему.

Якщо винести за дужки високі ринкові ціни на нього, які зараз є у світі, чи розв'яже проблему морський імпорт? Чи його вистачає для того, щоб українці були з теплом і без відключень?

Зараз Україна споживає 50 тисяч тонн вугілля на добу для виробництва електроенергії. В умовах сильних морозів, якщо роботу вугільних ТЕС мінімізувати, а атомну енергетику використовувати по максимуму, то Україні може вистачити 70 тисяч тонн на день, наводить свої розрахунки Сергій Дяченко. Близько 80 тисяч тонн на день здатні видобувати українські шахти, однак енергетики можуть отримати не все: частина цього вугілля йде на потреби металургів та інших споживачів.

До того ж, Україна нині видобуває вугілля газової групи, яке може задовольнити українську теплоенергетику лише на 80-90%. Інший сорт вугілля, антрацит, якого потребує частина енергоблоків ТЕС, видобувався на шахтах, що опинилися за лінією фронту. І зараз антрацит можна лише імпортувати з інших країн.

Однак вугільний дефіцит повторюється вже другу зиму. Торік запаси на ТЕС були трохи більші, однак в опалювальний сезон 2020-2021 років ще й була недостатня кількість блоків АЕС в роботі. Цього року НАЕК «Енергоатом» готовий задіяти всю свою потужність: вже працюють 14 з 15 енергоблоків.

Тоді чому енергетична криза повторюється? Експерти, урядовці й представники генерації називають кілька причин.
Світові ринки та енергетична криза

Світ переживає енергетичну кризу, на початках якої Китай заблокував постачання вугілля з Австралії, й через це став скуповувати на світових ринках скраплений газ, вугілля та інші енергоресурси. На тлі цього світові та європейські ціни на енергоносії б'ють рекорди, а попит на них зростає через настання холодів і те, що світова економіка відновлюється після карантинних обмежень. Про цей чинник говорять, зокрема, Сергій Дяченко а також директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко.

Дії Росії

Ціни на природний газ на європейському ринку цього року б’ють рекорди: вони в рази вищі, ніж торік, і справа не лише у вищому попиті. Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко зауважує, що цю ситуацію спричинив російський «Газпром», який певний час «тримає Європу на голодному пайку», щоб підштовхнути її скоріше сертифікувати новий російський газогін – «Північний потік-2».

Втім, як наслідок, зросли ціни на інші види палива, зокрема і на вугілля. Паралельно Росія припинила постачати антрацит, який Україна вже не може видобувати самостійно через війну на Донбасі. Та заблокувала альтернативне вугілля з Казахстану, яке також треба везти залізницею через Росію. Наразі Україна намагається постачати паливо від казахів морем, пояснив в інтерв'ю Радіо Свобода український прем'єр Денис Шмигаль. Паралельно вугілля везуть суднами з інших куточків світу.
Як пояснили в компанії ДТЕК, лише вона додатково законтрактовала понад мільйон тонн: залізницею з Польщі та морем з інших країн.

«На сьогодні ДТЕК домовився про імпорт в Україну 8 суднових партій з вугіллям із США та Колумбії (майже 545 тис. тонн) Перше судно, законтрактоване компанією для потреб державної «Центренерго», прибуло 20 листопада. Другий «Панамакс», для потреб ТЕС ДТЕК Енерго, прибув 5 грудня. Разом із поставками із Польщі (компанія підписала дві угоди на поставку сукупно 340 тис. тонн) та Казахстану (у попередні періоди), це вже понад 1 млн тонн законтрактованого імпортного палива для стабільного проходження опалювального сезону».
Але не вся українська енергетика здатна обійти вугільну блокаду Росії.

Луганська ТЕС в місті Щастя
Вона працює впритул до лінії фронту – це основне джерело електроенергії для підконтрольної частини Луганщини. Залізниця, на якій вона стоїть – веде до Росії та до окупованого Луганська і не має сполучення з рештою України. Найближча точка, до якої вагони з імпортним антрацитом можуть доїхати – місто Сєвєродонецьк. Від нього до гілки залізниці, яка веде до Луганської ТЕС – ще 40 кілометрів. Перевантажувати вугілля на вантажівки в обсягах від 1500 тонн щодоби (це понад 100 вантажних автомобілів) малореально, вважають експерти, а додаткову гілку залізниці в бік ТЕС не збудували.

Максим Тімченко, керівник компанії ДТЕК, у коментарі телеканалу «Настоящее время» визнав, що Луганській ТЕС вугілля вистачить на два тижні.

«У нас проблема з постачанням антрациту. Альтернатив особливо немає, я дуже сподіваюся, що ситуація з постачаннями з Росії буде розблокована», – каже Максим Тімченко.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, пресслужба ДТЕК визнала, що Луганська ТЕС має технічну можливість перейти на спалювання природного газу. Але оскільки собівартість електроенергії від цього зросте, для такої заміни потрібна підтримка уряду.

«Починаючи з першого дня блокування вугілля ми зверталися до уряду, Міненерго, НКРЕКП та інших органи влади для прийняття рішень, які дозволять станції отримувати газ за економічно обґрунтованою ціною. Однак... досі рішення не було ухвалене», – відповіли в компанії.

Закликає уряд втрутитися і енергетична експертка Ольга Кошарна.

«Для Луганської ТЕС потрібне рішення на державному рівні. Адже це – форсмажор. Можна зробити те, що передбачили для трьох ТЕЦ (в Києві та Харкові), які мають доплату для компенсації використання газу», – згадує експертка.

Втім, Росія має достатньо важелів, щоб і далі погіршувати енергетичну ситуацію в Україні, наприклад, зменшуючи транзит газу Україною або посилюючи свій вплив на Білорусь, яка нині імпортує до України електроенергію зі своєї АЕС.

Про такий сценарій попереджає енергетичний експерт, колишній заступник начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз» Олексій Хабатюк.

Непрофесіоналізм влади

Найгіршою із забезпеченням вугілля була ситуація на ТЕС державної «Центренерго», на тлі цього попереднє керівництво компанії звільнили перед початком опалювального сезону.

Керівництво «Центренерго» було нездатне підготуватися до зими, визнає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Ще більшою проблемою він вважає «демпінгові умови», які, на його думку, влада та пов'язані трейдери утримували на ринку близько півроку.


«Головна причина кризи: в період квітня - серпня (це найважливіший час для накопичення вугілля) НКРЕКП створила на ринку демпінгові умови. Ціна в цей період бувала навіть нижчою за собівартість електроенергії виробленої на АЕС –найдешевшої в країні. Ми бачили демпінг, маніпуляції, «торгівлю повітрям». Як наслідок, всі три українські компанії теплогенерації працювали з великими збитками».

А отже гравці ринку отримали «негативні сигнали», не були зацікавлені в накопиченні вугілля та й не мали на це достатніх коштів, говорить Омельченко.

«Це виглядало як змова НКРЕКП, окремих трейдерів та депутатів комітету з питань палива та енергетики », – ділиться міркуваннями експерт.

Про ознаки подібної змови говорить і Ольга Кошарна. Проте вона бачить однією з її цілей імпорт електроенергії з Білорусі зі значною націнкою, в інтересах окремих політиків, близьких до Банкової.

Радіо Свобода звернулося щодо цих питань до НКРЕКП та до представників профільного комітету парламенту і сподівається на відповідь.

Експерти говорять і про те, що Міненерго вчасно не зреагувало на проблеми з цінами на продаж електроенергії та з дефіцитом вугілля, які стали помітні влітку.

Компанія ДТЕК, зі свого боку, також вважає, що низькі ціни були однією з причин зриву підготовки до опалювального сезону.

«Більшу половину цього року теплова генерація працювала в умовах системної кризи на енергоринку. Вона стала наслідком збиткових тарифів у перші сім місяців року та досі невирішеними боргами на балансуючому ринку. Це близько 11 млрд грн, з яких понад 1,2 млрд грн – борги НЕК «Укренерго» перед генераціями ДТЕК Енерго. Це ті кошти, які вже давно могли піти на закупівлю дефіцитного вугілля, ремонтну кампанію тощо», – відповіли в ДТЕК Радіо Свобода.

Це спростовує голова парламентського комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

«Низькі ціни на електроенергію тут не можуть бути ніяким виправданням: по-перше, працює ринок і держава не встановлювала якісь нібито низькі ціни на електроенергію, а по-друге, з серпня вони були очевидно високими. Якщо низькі ціни (або якісь інші причини) не дозволяли формувати склади вугілля, то енергетичні компанії мали б одразу повідомити уряду, що не можуть цього зробити. Якби вони сказали про це у серпні, то держава ухвалювала б інші рішення, розуміючи, що на теплову генерацію покладатися не можна», – наголосив депутат.

Андрій Герус пояснює, що коли в липні «штучно обвалювали ціни», то «це були дії певної генерації», яка демонструвала можливості свого впливу на ринок. І від цього постраждало, зокрема, і «Центренерго». Яке, до того ж, стверджує депутат, має проблеми з менеджментом та з ефективністю управління.

Що ж до імпорту з Білорусі, то, за словами Геруса, в листопаді доступ на міждержавний перетин купили чотири гравці, в тому числі державний НАЕК «Енергоатом». Але в підсумку почала імпорт компанія «ТЕТ груп». Депутат звернув увагу на те, що кінцевим бенефіціаром компанії є Віталій Бутенко, який раніше очолював компанію «ДТЕК Трейдінг», що входить до структури «ДТЕК». Кінцевим бенефіціаром обох компаній є Рінат Ахметов.
Енергетичний шантаж

Дефіцит вугілля на ТЕС виникає щоразу, коли виробника електроенергії не влаштовують ціни, зауважує Сергій Дяченко.

«Регуляторним органам треба став жирну «двійку». Підхід на кшталт «приватні виробники самі все вирішать і підготуються до зими» цілком неправильний. До того ж, маємо ознаки саботажу. Є така собі енергетична прикмета: завжди, коли компанія теплогенерації (зокрема, ДТЕК) починає говорити про низькі ціни на її електроенергію, накопичення вугілля на її ТЕС буде падати», – стверджує Дяченко.

Дефіцит вугілля виглядає як «елемент шантажу», припускає Ольга Кошарна.

«І уряд, і ДТЕК – доклалися до цієї кризи. Ми бачимо в рази менші запаси вугілля (ніж потрібно) на їхніх ТЕС. При цьому ДТЕК має свої шахти й може збільшувати вугільні запаси на своїх електростанціях. Тож нинішня ситуація є елементом шантажу», – вважає експертка.

Володимир Омельченко додає, що нарощуванню видобутку вугілля передують інвестиції та підготовка а це місяці роботи. Про значний час, потрібний для нарощування імпорту або видобутку, згадують й інші експерти.

Компанія ДТЕК, зі свого боку, говорить про причини кризи, не пов'язані з діями самої компанії. Й уточнює, що зараз саме вона нарощує як імпорт вугілля до України, так і видобуток його.

Источник: Радіо свобода (https://www.radiosvoboda.org/a/vugillya-kryza-tes-aes-dtek-bilorus-rossiya-import/31602912.html)


© 2008–2022 Профспілка працівників вугільної промисловості України

Адреса Центрального комітету Профспілки працівників вугільної промисловості України:

01042, г. Київ, бульвар Дружби Народів, 5, к. 526;
тел. (044) 528-90-29;
E-mail приймальні: prupukuiv@ukr.net